Підтвердився факт загибелі військовослужбовця з с.Уладівське Олексія Костюка
Із сумом повідомляємо про загибель мужнього захисника України та справжнього патріота з с.Уладівське Олексія Костюка.
Народився Олексій Костюк 10 червня 1987 року у с.Уладівське. Після закінчення місцевої школи, навчався у Харківському технічному університеті залізничного транспорту, де здобув спеціальність інженера за кваліфікацією «Залізничні колії і транспортні споруди». Після закінчення вузу працював у Києві за обраною спеціальністю.
На початку повномасштабної війни Олексій проживав у Канаді, мав престижну роботу. Як справжній патріот, не вагаючись, він залишив престижну Канаду та повернувся в Україну. На прохання батьків не залишати Канаду, про яку мріяв все життя, син відповів: «Я — громадянин України і мушу бути тут».
Дев’ятого квітня 2022 року Олексій Костюк звернувся у ТЦК і добровільно мобілізувався у Збройні Сили України. Протягом 2022—2024 років пройшов перепідготовку та розпочав військову службу у 184-му Навчальному центрі ЗС України.
Починаючи з травня 2024 року, був переведений у 67 окрему механізовану бригаду (ОМБР) у перший штурмовий батальйон, який брав активну участь у боях на території Донецької області поблизу міста Лиман. Військовослужбовець старанно та відповідально виконував поставлені завдання командуванням бригади. У ході ведення бойових дій на Лиманському напрямку Донецької області був поранений. Лікувався у польовому шпиталі, після чого міг пройти реабілітацію, але відмовився задля продовження подальшого виконання військових обов’язків.
Під час служби біля Лиману, проростив жолуді, переслав новою поштою своїй мамі, а в серпні, коли приїхав у відпустку, привіз ще сумку. Посадив по посадках біля 1000 дубів.
Зі слів командирів та побратимів (з якими підтримували зв'язок батьки), Олексій був надзвичайно доброзичливим і чуйним товаришем, готовим завжди прийти на допомогу та підтримку.
Протягом усього періоду служби добровільно віддавав все грошове забезпечення (посадовий оклад та бойові виплати) на потреби ЗСУ та лікування побратимів. Батьки просили, щоб залишив собі кошти на повернення в Канаду але він говорив, що заробить після війни і тоді поїде.
За три роки служби Олексій навіть не отримав посвідчення «Учасник бойових дій». На питання, чому не зробиш, він відповідав: «Буде всім, буде і мені».
За останній період військової служби неодноразово виконував бойові завдання у Курській області, відбиваючи чисельні і люті атаки ворога. Три рази заходив добровільно в Курськ, це був четвертий раз. Офіційне повідомлення «Зник безвісті», а зі слів побратимів під час виконання чергового бойового завдання 5 січня 2025 року, Олексій прикриваючи своїх побратимів вогневою підтримкою з кулемета, проявив себе, як герой, мужньо загинув у нерівному бою з російським агресором.
У Героя залишилися батьки та сестра.
Калинівська міська рада висловлює щирі співчуття рідним загиблого Героя. Схиляємо голови у поминальній молитві та розділяємо горе родини. Світла пам’ять та безмежна вдячність за вірність Батьківщині навіки залишиться у наших серцях. Війна забирає найкращих...
Про час і дату похорону буде додаткова інформація.
