Люди, які надихають: патріотизм, благодійність та невтомна праця Петра Чешківського
Сьогодні ми розпочинаємо нову рубрику: «Люди, які надихають» про наших земляків, які своєю працею, волонтерською діяльністю, справами та вчинками надихають нас до нових звершень. Перший герой розповіді - 70-річний майстер із села Дружелюбівка Петро Чешківський, який майструє куполи для церков та є яскравим прикладом проактивності, патріотизму та невтомної енергії. Його постать поєднує в собі щиру любов до рідного краю та відкритість до всього світу.
За освітою він – учитель музики, грає на духовних інструментах із сьомого класу, закінчив музичну школу, згодом – училище. Працював за фахом, організував три оркестри, служив також в армії у військовому оркестрі. Після армії пішов працювати у школу разом з дружиною. Але через фінансові труднощі, які виникали через невиплату заробітної плати, був змушений залишити улюблену справу.
Петро Петрович почав працювати у будівельній сфері, згодом відкрив свою фірму.
-Спочатку зібрав бригаду та їздив за кордон. Уявляєте, у нашій бригаді всі були музикантами, які до того жодного будівельного інструмента в руках не тримали, лише музичні. Щодня по 12-14 годин працювали, а ввечері співали. Згодом ми з товаришем відкрили будівельну фірму і почали працювати в Україні. Реставрували та будували будинки культури і музичні школи. Зробили у селі Білопілля Козятинського району Музей хліба. За нього тоді ніхто братися не хотів, а зараз він такий красивий стоїть, - каже Петро Чешківський.
На той момент він навіть не здогадувався, що робитиме купола для церков.
-Якось ми працювали в одному місті, підійшов до нас батюшка, каже: «Петро Петровичу, треба церкву зробити». Я погодився. Стара козацька церква була. Зателефонував я до учня свого, котрий колись в оркестрі на трубі грав, щоб той показав і розказав мені, як робити. Він тоді робив купол, а я спостерігав за його роботою, і так учень, якого колись я навчав, навчив мене майструвати куполи, - пригадує майстер.
Свій перший купол Петро Чешківський зробив у селі Мирне.Тоді священник благословив його, щоб робив куполи для церков.
Петро Чешківський відомий як висококласний майстер, який присвятив життя відродженню українських святинь. Його золоті руки створили та увінчали куполами вже понад 130 церков по всій Україні. Аби робота йшла швидше, йому допомагає онук.
-Перша робота моя була – немов яблуко, почищене сокирою. Але зараз я вже добре відточив свою майстерність, - розказує чоловік.
Із власного гаража майстер зробив собі майстерню. Довелося купувати також спеціальні інструменти. Для виготовлення одного купола потрібно від тижня до місяця. Найскладніший момент у роботі - це установка купола.
-Роботи біля купола багато, незалежно від його розміру. Все треба правильно розкреслити, потім підготувати дерево та загнути для покрівлі. Мені подобається купол з «луски», там близько тисячі деталей. Коли матеріали готові – складаю все в машину та їду на об’єкт. Купол встановлюю сам, на будівлю церкви мене підіймають краном, - каже Петро Чешківський.
Роботи у майстра завжди багато. Куполи Петра Чешківського прикрашають багато церкв України, ну і звісно, Вінниччини. Але робить їх лише для церков Православної церкви України. Чоловік каже, що робитиме куполи доти, поки сили будуть.
Окремою важливою сторінкою життя Петра Петровича є його громадська діяльність та захоплення.
Справжньою пристрастю для нього стали подорожі — у його творчому чи життєвому багажі вже 27 відвіданих країн. Проте, прикрашаючи храми по всій країні та пізнаючи світ, Петро Чешківський ніколи не забуває про власне коріння. Мешканець села Дружелюбівка втілює свій девіз у конкретних справах: він спрямовує багато власних сил, енергії та ресурсів на розвиток та благоустрій рідного села. Крім того, Петро Петрович є надійною опорою для фронту, активно та системно допомагаючи українським військовим. Його життя — це наочний доказ того, що справжні дива створюються власною працею, палкою вірою та небайдужим серце.
